середа, 25 березня 2020 р.

Коронавірус: чому ми постійно торкаємося обличчя і як із цим боротися

Girl, distracted, touching her face
Ми - єдиний відомий в природі вид (за винятком ще кількох приматів), який торкається свого обличчя і може навіть не помічати цього. А це сприяє поширенню вірусів, в тому числі коронавірусу Covid-19.
Але чому ми постійно хапаємося за обличчя - і чи можна позбутися цієї несвідомої звички?
"Небезпечна поведінка"
пирайт изображениAGESУсі ми на подив часто торкаємося свого обличчя. Під час дослідження, проведеного 2015 року в Австралії за участю студентів-медиків, з'ясувалося, що навіть лікарі-початківці не можуть дати собі раду.
Здавалося б, вже вони-то повинні мати уявлення про пов'язані з цим ризики. Але все ж студенти не менше 23 разів за годину мимоволі чіпали себе за ніс, доторкалися рота або терли очі.

А тим часом професійні й громадські організації охорони здоров'я, включаючи ВООЗ, попереджають про небезпеку такої поведінки.
У рекомендаціях з приводу того, як уникнути Covid-19, неодмінно наголошують, як важливо не давати рукам волю.

То чому ж ми постійно торкаємося обличчя

Схоже, люди і деякі примати нічого не можуть з цим вдіяти: такий жарт зіграла з нами еволюція.
Більшість видів торкаються своєї морди (обличчя), щоб причепурити себе або відлякати паразитів, але ми і наші найближчі родичі - людиноподібні мавпи - робимо це і з цілої низки інших причин.
За словами професора психології Каліфорнійського університету в Берклі Дачера Келтнера, іноді дотик має заспокійливий ефект, часом це підсвідомий флірт, або ж такий дотик "грає роль завіси на сцені, що відокремлює один акт соціального спектаклю від іншого".
Інші фахівці в області поведінки вважають, що дотик до обличчя допомагає впоратися з емоціями або зосередитися. Так, професор психології Лейпцизького університету Мартін Грюнвальд вважає, що це одна з основ поведінки нашого виду.




Gorilla picking its noseКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Image captionЛюди і деякі примати - єдині види, які безпричинно хапаються за лице (морду)

"Дотики до себе - це акт саморегуляції, який не призначений для передачі якоїсь інформації і часто здійснюється підсвідомо", - розповів Грюнвальд в інтерв'ю ВВС.
"Такі торкання грають ключову роль в когнітивних і емоційних процесах і відбуваються у всіх людей", - стверджує німецький професор.
Однак проблема таких дотиків полягає в тому, що очі, ніс і рот - це ворота в наш організм, через які туди може потрапити будь-яка "гидота".
Наприклад, вірус Covid-19, передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, але заразитися можна і просто торкаючись до предметів і поверхонь, на яких осів вірус.
Фахівці продовжують вивчати особливості нового коронавірусу, проте не секрет, що віруси відрізняються живучістю і деякі з них можуть жити на поверхні предметів до дев'яти днів.



Surface being wipedКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Image captionІнфекцію можна легко підхопити, торкнувшись предметів і поверхонь, на яких осів вірус

Підвищена живучість

Така підвищена живучість вірусів укупі з нашою звичкою торкатися обличчя підвищує небезпеку зараження.
У 2012 році група вчених зі США і Бразилії експериментальним шляхом з'ясувала, що люди торкаються різних поверхонь в громадських місцях більше трьох разів на годину. І приблизно стільки ж разів на годину вони торкалися до свого носа або рота.
Це, звичайно, значно менше, ніж у випадку з австралійськими студентами. Проте це, можливо, пояснюється тим, що за студентами спостерігали, коли вони перебували в аудиторії на лекціях, а не зовні, де набагато більше моментів, що відволікають.
Деякі фахівці в галузі охорони здоров'я навіть вважають, що медичні маски радше допомагають нам боротися зі звичкою чіпати обличчя, ніж, власне, відфільтровують віруси.

Що ми можемо вдіяти?

Але чи можна зробити щось, щоб не так часто хапатися за лице?
Спеціаліст з поведінки, професор Колумбійського університету Майкл Голлсворт визнає, що на практиці зробити це дуже важко.
"Це класична задача: як змусити людей робити або не робити щось, що відбувається підсвідомо, - пояснив професор в інтерв'ю ВВС. - Набагато простіше переконати людей частіше мити руки, ніж домогтися, щоб вони рідше торкалися обличчя".

Person with a smiley bag over her face


Копирайт изображенияGETTY IMAGES
Image captionЯк можна свідомо не робити щось, якщо ми навіть не помічаємо свої дії?

Однак професор Голлсворт впевнений, що "методи переконання" все ж є.
Один з них - намагатися звертати увагу на кожен випадок, коли руки тягнуться до обличчя.
"Коли у вас виникає фізична необхідність доторкнутися до обличчя, наприклад, коли воно свербить, можна вигадати альтернативну поведінку, скажімо, почухатися зворотнім боком долоні, - каже Голлсворт. - Нехай це і не ідеальний вихід, але ризик зараження ви таким чином знижуєте".

Знайти причину

До того ж професор Голлсворт настійливо рекомендує розібратися, що саме змушує нас тягнутися до лиця.
"Якщо навчитися впізнавати ситуації, за яких нам хочеться доторкнутися до обличчя, ми зможемо реагувати на них належним чином, - пояснює експерт. - Так, люди, які люблять терти очі, можуть надягати сонцезахисні окуляри, або можна просто сісти на власні руки, коли виникає непереборне бажання торкнутися обличчя".




Hands being washedКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Image captionМиття рук ніхто не скасовував!

Можна також зайняти руки чимось іншим: наприклад, крутити спінер або м'яти спеціальний м'ячик для зняття стресу. При цьому не потрібно забувати дезінфікувати ці предмети.
Допомагають також "ментальні зарубки", такі собі самонагадування про те, що чіпати обличчя недобре.
"Якщо хтось знає, що йому притаманна нав'язлива поведінка, він може попросити родичів або друзів попереджати його, коли наближається напад", - говорить Майкл Голлсворт.
Можливо, носити як нагадування рукавички? Це погана ідея, вважає професор, якщо, звичайно, не змінювати або не мити їх так само часто, як руки, тому що рукавички теж швидко забруднюються.

Миття рук ніхто не скасовував

Ну і, нарешті, не варто списувати з рахунків користь старого, доброго, ретельного і регулярного миття рук.
Як сказав на пресконференції ще 28 лютого генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус, "не потрібно чекати вакцини і терапії, є речі, які кожен може зробити для захисту себе й інших вже сьогодні"

Немає коментарів:

Дописати коментар

ДРУГИЙ РІК ПОСПІЛЬ!!!💪